Мета.
Виховувати любов і шанобливе
ставлення до рідної матері, до неньки – України. Розширювати духовний світ дітей. Вчити виявляти увагу до
рідних. Ознайомлювати з народними
звичаями, традиціями і обрядами.
Свято проводиться у другу
неділю травня. В класі святково прибраний стіл. На столі образ Матері Божої,
прикрашений українським вишитим
рушником, а біля нього свічка. На стінах висять
картини із краєвидами України, а
також ті, що зображають матір і дітей; конкурсні малюнки учнів, тихо звучить музика.
Вчитель.
У травні, коли розцвітають яскраві
квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято матері.
Ще у 1914 році Конгрес США
прийняв постанову про введення
нового державного свята – Дня
матері. А причетна до цього молода американка
Анна Джарвіс. Вона втратила матір, смерть була раптова і передчасна. Анна боляче пережила трагедію і звернулася з листами до
конгресменів, президента Америки, в яких запропонувала раз у рік, навесні, вшановувати Матір.
Ідею Анни підхопили у світі.
Вперше в Україні, У Галичині, це свято
відзначали у 1929 році. У цей день у національному одязі люди йшли зранку до
церкви на богослужіння, а пізніше тисячі
дітей під звуки музики, з квітами в руках ішли вулицями міста чи села до площі, де відбувалося свято. Пісні, вірші,
вистави, виставки виробів, квіти, сміх і жарти були адресовані
матерям.
А у родинному колі діти готували для
матерів подарунки, приємні дійства, і, найголовніше, намагалися бути
чемними та слухняними.
Це свято повернулось до нас нині й уособлює в собі три
найдорожчих образи: матері Божої, матері
– України і рідної неньки.
