Ой я маю три матері, та всі три хороші –
Три матері, три квіточки, як три красні рожі.
Перша мати - Непорочна, як лілея біла,
Із Дитятком – Немовлятком, Пречистая Діва.
Друга мати – це найкраща на світі країна,
Земля наша, наша славна Ненька – Україна.
Третя мати – що ж про неї гарного сказати?
Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати.
Ой маю я три матері, та всі три хороші,
Три матері, як три квітки, як три красні рожі.
К. Вагилевич
Я прокидаюся рано –
Й зразу, хоч ще не встаю.
Тихо, спросоння погляну,
Бачу матусю свою.
Приспів:
Мамо, мамо,
Мамо, матусю моя.
Мамо, мамо,
Щиро люблю тебе я.
Мати – досвітня пташина,
З досвітку вік не зімкне,
Ходить по хаті
навшпиньки,
Щоб не збудити мене.
Приспів.
Мати – то сонечко рідне.
Сонечко ясне, земне,
Слово її заповітне
Гріє і живить мене.
Приспів.
Ми співаєм пісеньку,
Це про вас рідненькі.
Дуже, дуже любимо,
Ми вас, дорогенькі.
Приспів:
Мамі посміхнусь,
Татусеві посміхнусь.
І до мами, і до тата,
Як зайчатко, пригорнусь.
Матінка з татусеньком,
Вчать, як в світі жити.
Рідну землю шанувать,
І Бога хвалити.
Приспів.
Школу любимо ми дуже,
До уроків не байдужі,
А перерву так ждемо, -
Що на крилах
летимо.
Приспів:
Ми барвінки, барвінчата,
В нас
сміються оченята.
Сині, карі, голубі, -
Навіть чорні не в журбі.
Наша вчителька, як мама
І привітна, і ласкава.
Всіх нас розуму навчає
І від бід
оберігає.
Приспів.
Любіть нас і тато й мама,
І бабусі й дідусі.
І ми будем на цім світі
Їм співать свої пісні.
Приспів.
Ми, веселі і завзяти
Діти України,
Дуже любимо співати
Пісню солов’їну
Приспів:
Гей, хто любить
Наш козацький край,
З нами пісню
Дзвінко заспівай!
Ми кохаємося гідно
В українській
мові.
Розцвітай,
наш краю рідний,
Квітами любові!
Приспів.
Не сумуйте гори й ріки,
Не журіться , мами:
Коли виростем великі -
Будем козаками.
Приспів.
Чобітки веселі в мене, як піду гуляти,
Чобіточки тупотять, хочуть танцювати (2).
Гопака я у неділю танцювати вчилась,
Перекинула відро, мама розгнівилась(2).
Я бабусі помагала, тарілочки мила,
У таночок як пішла, глечика розбила (2).
Ви не смійтеся, малята, чи ж я винувата,
Що веселі отакі маю чоботята (2).
Мама вишила мені
Квітами сорочку,
Квіти гарні, запашні,
На, вдягай, синочку.
Приспів:
В нитці сонце золоте,
Пелюстки багряні.
Ласка мамина цвіте,
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся.
Підійду і обійму,
Я свою матусю.
Приспів.
Ми маму вітаємо з святом,
Із святом матусю моя!
Добра тобі зичим багато,
Щаслива хай буде сім’я!
Приспів:
Мамо, мамо,
Із святом, матусю моя!
Мамо, мамо,
Щаслива хай буде сім’я!
Щоб наша матуся спокійна
І дуже щаслива була –
Все зробимо, щоб стала вільна
І з нами гуляти пішла.
Приспів.
Ми будемо маму любити,
Завжди шанувати її...
Потрібно нам всім зрозуміти:
Рідніша чи є на землі?
Приспів.
В мене голочка слухняна,
Шиє звечора і зрана,
Щоб цвіли на полотні
Гарні квіти запашні.
Приспів:
Швидко голочка тікає,
Нитка голку
доганяє.
Спритна голочка у мене,
Моторна і вчена.
Зшила голка для сестрички
Дві мережані спіднички.
Зшила братику штани
- Будь здоровий і носи!
Приспів.
Хвалить мама, хвалить тато:
«Ой, розумні
рученята!»
Я сміюся: «Це не я,
Все це голочка моя!
Все це голочка моя,
Ось така голочка моя!»
Дощик, дощик,
Капає дрібненько,
Не боюся я дощу,
Бо я веселенька.
Дощик, дощик,
Капає сильніше.
Грай, музико, дужче грай,
Буде веселіше.
Дощик, дощик,
Ще сильніше капотить.
Дітвора пішла у танець,
Аж ногами тупотить.
Я у мами одна, мов билиночка,
Коли вдома сама – беру віничка.
І кругом замету, наведу чистоту,
Щоб ніде не було ні пилиночки.
А як мама прийде, все обдивиться,
Ледве віник знайде, смішно
скривиться.
Поцілує свою заметушечку,
Покладе спочивать на подушечку.
Й після мене мете аж до раночку –
Поправляє мою замітаночку.
Бабуся
дитину –
Малий репетує
Вже цілу годину.
Приспів:
Ой, ой, ой, ой.
Ой, ой, ой.
Вже цілу годину.
Та раптом стихає
Ниття галасне…
Бабуся зітхає…
- Нарешті засне!
Приспів:
Ох, ох, ох, ох.
Ох, ох, ох.
Нарешті засне!
А з ліжка дитина:
- Ні, ні не засну!
Я трішки спочину
І знову почну!
Приспів:
Так, так, так, так.
Так, так, так.
І знову почну!
Коли хмара в небі хмуриться,
Коли вітер сніг мете,-
Я в вікно дивлюсь на вулицю,
Як з роботи мама йде.
Приспів:
Нехай почує вітер
І гори, і моря,
Що краща всіх на світі
Мамочка моя.
Що краща всіх на світі
Мамочка моя.
Загуркоче грім із силою –
Від віконця відхилюсь.
Пригадаю маму милую
І нічого не боюсь.
Приспів.
Обійму я маму – сонечко,
Їй до щічки притулюсь.
Розкажу, як у віконечко
Дожидаючись дивлюсь.
Приспів.
Вас, вас, вас
Ми вас усіх вітаєм
Вам, вам, вам,
Вітання надсилаєм.
Квіти весни
Хай всміхаються вам,
Вашим серденькам
І вашим рукам,
Вам, вам, вам.
Всім, всім, всім
Хай сонечко всміхається.
Всіх, всіх, всіх
Бажання хай збуваються.
Квіти весни
Хай всміхаються вам,
Вашим серденькам
І вашим рукам,
Вам, вам, вам.
У колисці маля посміхнеться -
Все на світі тепліше здається.
Посміхнеться дівчині юнак –
І два серця заб’ються у такт.
Приспів:
Посміхайтеся, люди, частіше,
На землі тоді буде тепліше.
Хай турботам немає кінця,
Але посмішка всім до лиця.
Посміхайтеся, люди, частіше,
На землі тоді буде тепліше.
Хай турботам немає кінця,
Але посмішка всім до лиця.
Така гарна усміхнена мама,
Як з портрету зійшла до нас прямо.
Посміхнеться
щасливо татусь –
І проблеми зникають чомусь.
Приспів.
Посміхнеться до діда бабуся,
Дід закрутить закурені вуса.
Навіть старість зникає умить,
Коли посмішка в серці горить.
Приспів.
Про бабусю пісеньку
Співати будем ми.
В ній мотив гарненький
І слова такі прості:
«Рідні наші, милі,
Як же любимо ми вас!
Добре, що бабусі є у нас.
Приспів:
Про усіх бабусь заспіваємо,
Із святковим днем привітаємо.
Побажаємо, щоб у щасті ви,
Прожили не менше як сто літ.
Все бабуся знає:
І про перший зубчик мій,
І про перше слово,
І як перший крок ступив!
Любимо бабусеньку
Всім серденьком своїм.
Весело з бабусею усім.
Приспів.
Про бабусю пісеньку
Співати будем ми.
В ній мотив гарненький
І слова такі прості:
«Рідні наші, милі,
Як же любимо ми вас!
Добре, що бабусі є у нас.
Знову чисте сонце наді мною,
Віє синій березень весною.
Знов зі святом неньку я вітаю,
Щастя їй і радості бажаю.
Мамо, люба, мамо, наша рідна,
Вже до нас прийшла весна погідна.
Я найкращі квіти приготую,
Бо матусі завжди їх дарую.
Буду квіти рясно висівати,
Буду пісню матері співати.
Мамо рідна, мамо наша мила,
Це ж веснянка нас бере на крила.
Про матусю пісню я вам
заспіваю,
Бо нікого кращого в світі я не
знаю.
Приспів:
Мамо, матусю, ти ж моя рідненька!
Ти така хороша, моя золотенька!
Лагідна, ласкава мама мене любить
І
зі мною грається , пестить та голубить.
Приспів.
Залюбки матусі я допомагаю,
Прибираю в хаті я, квіти поливаю.
Приспів.
Виросту велика і всього навчуся,
Стану я такою, як моя
матуся.
Приспів.
Сонечко всміхнулось –
І проснувся я.
Вже напрацювалась
Матінка моя.
Певно, це про неї
Пісня солов’я,
Бо найкраща в світі
Матінка моя.
Попрацюю з нею,
Ми ж одна сім’я,
І всміхнеться сонце –
Матінка моя.
Ще не розстались ми з зимою
Та вже весна несе тепло.
Це свято мами дорогої,
Це Восьме березня прийшло.
Це свято мами дорогої,
Це Восьме березня прийшло.
Матусі рідній у дарунок
Поставим квіти на столі.
І заспіваємо для неї
Весняні радісні пісні.
І заспіваємо для неї
Весняні радісні пісні.
Веселий метелик,
Родюча земля –
Це, люба дитино,
Країна твоя.
Приспів:
У рідній країні
Щасливим рости.
Щоб їй, мов калині,
Довіку цвісти.
Долай перешкоди
Великі й малі,
Щоб гідно ступати
По вільній землі!
Приспів
Україну люблять діти,
Пташеняточки малі.
Не знайти у цілім світі
Краще рідної землі.
Приспів:
В нашім краї, в Україні,
Сонце дивне, золоте.
Небо чисте, мов перлина,
А земля, мов сад, цвіте.
І зима, і барви літа,
І осінній день сумний,
І весняні перші квіти –
Це твоя земля, малий.
Приспів.
Лине спів над рідним краєм,
Гомінкого солов’я,
Пишним квітом розквітає
Україночка моя!
Як притупну каблучками,
В боки розведу руками,
Сплесну, в танці закружляю -
Черевички добрі маю.
Приспів:
Гоп, гоп! Чики – чики!
Купив дідусь черевики.
Я прийшла у них на свято,
Танцювать завзято.
Черевички не
простенькі –
В них
підкови золотенькі,
Ще й риплять, ступну лиш крок,
Так і
просяться в танок.
Приспів.
Чорний котик, чорний котик,
Чорний котик плиг та плиг.
Чорний котик, чорний котик,
Нам дорогу перебіг.
Приспів:
Ой, біда, яка біда,
Страшно чорного кота.
Ой, біда, яка біда,
Страшно чорного кота.
Чорний котик, чорний дуже,
Чорний котик серед дня.
Тягне лапкою з калюжі
Отакеньке
мишеня.
Приспів:
Ой, дива, які дива,
Чи таке, скажіть, бува?
Ой, дива, які дива,
Чи таке, скажіть, бува?
Чорний котик, чорний котик,
Мишенятко настрашив.
Чорний котик, чорний котик,
Мишенятко обсушив.
Приспів:
Знаю я тепер і ти
-
Добрі чорні ці коти.
Знаю я тепер і ти
-
Добрі чорні ці коти.
Спитала птаха в сонця –
В прозорій вишині:
- Де небо найчистіше,
Де краще
жить мені?
А сонце,
сонце усміхнулось,
Заграло у росі.
- Лише під мирним небом,
Лише під мирним небом,
Лише під мирним небом-
Щасливі ми усі!
Спитала
квітка в сонця:
- Коли мені
цвісти?
Щоб ти для нас тепліше,
Світило з висоти?
А сонце, сонце усміхнулось,
Заграло у росі:
- Лише під мирним небом,
Лише під мирним небом,
Лише під мирним небом-
Щасливі ми усі!
Спитали діти в сонця:
Як мир нам зберегти?
Щоб в злагоді і щасті,
Жили і ми і ти?
А сонце, сонце усміхнулось:
- Ми як одна сім’я!
Коли щасливі птахи,
Коли щасливі
квіти,
Коли щасливі діти –
Щасливе з
вами я!
Яблунька в саду цвіте,
Зеленіє житечко.
Це мій край, моя земля,
А я – україночка.
Приспів:
Україночка маленька,
Як зернятко колоска,
І летить у ясне небо
Моя пісенька дзвінка.
Грай, грай, дзвінко,
Пісенько, лунай,
Грай, грай, дзвінко,
Пісенько, лунай.
Я до личка притулю
Яблуневу гілочку,
Людям, сонцю усміхнусь,
Бо я україночка.
Приспів.
Розквітай, моя країно,
Як весняна квіточка.
Тим пишаюся, що я
Щира україночка.
Приспів.
Підмету я хату й сіни,
Поросяті їсти дам.
До теляти кину сіна
І наллю води птахам.
Приспів:
За домашній труд берусь,
Бо за себе не боюсь
До обов’язку
я звик,
Як робочий чоловік.
Хай матуся відпочине,
Щоб не поралась сама.
Бо який же я мужчина,
Якщо помочі нема.
Приспів.
Спитала птаха в сонця –
В прозорій вишині:
- Де небо найчистіше,
Де краще
жить мені?
А сонце,
сонце усміхнулось,
Заграло у росі.
- Лише під мирним небом,
Лише під мирним небом,
Лише під мирним небом-
Щасливі ми усі!
Спитала
квітка в сонця:
- Коли мені
цвісти?
Щоб ти для нас тепліше,
Світило з висоти?
А сонце, сонце усміхнулось,
Заграло у росі:
- Лише під мирним небом,
Лише під мирним небом,
Лише під мирним небом-
Щасливі ми усі!
Спитали діти в сонця:
Як мир нам зберегти?
Щоб в злагоді і щасті,
Жили і ми і ти?
А сонце, сонце усміхнулось:
- Ми як одна сім’я!
Коли щасливі птахи,
Коли щасливі
квіти,
Коли щасливі діти –
Щасливе з
вами я!
Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом
котиться диво луна.
Приспів:
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що як батько і мати - одна!
Тут моя рідна хата,
Земля хлібом багата,
Тут дитинство моє золоте.
Приспів.
В мокре літо чорногуз
Йшов болотом і загруз.
Довго рвавсь туди – сюди…
З мулу , з теплої води.
Приспів:
І в низинці й на горбку,
Хоч літай на літаку?..
Вирвав ноги без чобіт.
І від мокрих тих боліт.
Йшов додому сам не свій:
- «Що скажу сім’ї своїй?»
Приспів.
І в низинці й на горбку,
Хоч літай на літаку?..
Вдома жінка, звісно в крик:
- «Без чобіт у мокрий рік!»
Як же бути? І куди
Йти, коли кругом води –
Приспів:
І в низинці й на горбку,
Хоч літай на літаку?..
Чорногуз ходив щодня
Полем, лісом навмання.
Босоніж топтав траву:
- «Без чобіт я проживу!»
Приспів:
З того часу і по досі
Чорногузи ходять босі.
Загартую тіло й дух,
Нащо чоботи й кожух?
Влітку, в дощ і в теплі дні
Гарно й без чобіт мені.
Приспів:
З того часу і по досі
Чорногузи ходять босі.
Вернулись із поля
І мама, і тато –
А дома роботи
Зібралось багато.
Ох, ох, ох, ох.
Зібралось багато.
Хутесенько мама
За відра вхопилась…
- Спочинь,- каже
тато, -
Ти й так
натомилась!..
Ох , ох, ох, ох.
Ти й так натомилась!..
І сам бере відра…
А мама тихенько:
- І ти натомився –
Спочинь – я швиденько…
Ох, ох, ох, ох.
Спочинь, я швиденько…
І тут сперечатися
Вже вони стали.
Кому йти по воду?
А донька сказала.
Ох, ох, ох, ох.
А донька сказала:
- Чого сперечатись
Здоров’ю на шкоду?
Удвох беріть відра –
І разом по воду.
Ох, ох, ох, ох.
І разом по воду.
Немає коментарів:
Дописати коментар